МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Володимира Даля Кафедра «Фінанси» КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни «____«Бюджетна система»_____» Студент Глуховська Анна Ігорівна …………………….. (підпис)   Група ЕКз-541…………………Варіант______    …………………….. (підпис)   Захищена з оцінкою …_________________________ (підпис) Дата ………………………….. Сєвєродонецьк 2017 Зміст: Відповідь на теоретичні питання. Рішення задач. Список використаної літератури. ВАРІАНТ № 3 Теоретичне питання № 3. Роль бюджету у фінансово-кредитному механізмі. Бюджет займає одне з провідних місць в системі державного регулювання розвитку кожної країни. Ринкова економіка заснована на поєднанні як власної саморегулюючої дії, що закладена в саму її основу, так і системи державного регулювання ринкових відносин. Ринок на основі балансу попиту та пропозиції через механізм вільного ціноутворення в цілому самостійно регулює розвиток окремих галузей, регіонів і підприємств, виробництво певних товарів та сферу послуг. Це основна перевага ринкової економіки. Причому механізм саморегулювання засновується на критерії ефективності, що забезпечує об'єктивне підгрунтя розвитку економіки та соціальної сфери, а не суб'єктивну мотивацію. Разом з тим прагнення досягнення максимальної ефективності і одержання максимального прибутку може привести до однобокого розвитку суспільства, до кризи перевиробництва. Добре відома з історії економічна криза 30-х років наглядно показала слабкі місця саморегульованої ринкової економіки, або вільного капіталізму, і засвідчила необхідність створення системи державного регулювання ринкових відносин. Власне навіть не повного регулювання, а лише підрегулювання, коригування, спрямовування ринкових механізмів на досягнення певних цілей і реалізацію встановлених завдань. Тобто система державного регулювання не замінила саморегулюючу дію ринкових відносин. Вона лише доповнила її в тих напрямах, де були певні прогалини і вузькі місця. Державне регулювання економіки може здійснюватись двома способами. Один з них полягає у створенні системи планового управління, в основі якої лежать адміністративно-командні методи. Завдання балансування економічного і соціального розвитку вирішуються на основі єдиного централізованого планування. Досвід бувшого СРСР та інших країн соціалістичного табору показав, що в цілому така система була дієздатною. Однак, по-перше, повного збалансованого соціально-економічного розвитку так ніколи і не було досягнено (слід зауважити, що і ринкова, як саморегулююча, так і регульована економіка теж не забезпечують повної збалансованості, але наближаються до неї значно ближче, чим планова). По-друге, те збалансування розвитку економіки, що забезпечувалось плановими методами, досягалось на дуже низькому (в порівнянні з розвиненими країнами) рівні забезпечення економічних і соціальних потреб, що визначалось низьким рівнем ефективності виробництва. Тобто планова економіка здатна певною мірою забезпечити керованість і збалансованість розвитку, однак при низькому життєвому рівні. Головне ж, в ній не закладена внутрішня мотивація до саморозвитку, бо це протирічило керуванню ззовні. Бюджет держави в умовах планової економіки відігравав пасивну роль. На нього покладалась функція фінансового забезпечення реалізації плану економічного і соціального розвитку, він був похідним від плану. Другий спосіб державного регулювання економіки полягає у застосуванні економічних методів управління. Вони в свою чергу поділяються на два напрями. Перший - політика ціноутворення і регламентування цін. Суть регулювання ринку полягає у збалансуванні попиту і пропозиції, що в свою чергу забезпечується через механізм ціноутворення. Планова економіка засновувалась на державному ціноутворенні. В перехідний до ринку період воно змінилось державним регул...